Сурва в Первомайск: традиция, която връща паметта и обединява общността

Болгарське свято Сурва, яке пройшло  у Первомайську, що на Миколаївщині, стало не просто культурною подією, а глибоким актом повернення до коренів, живої пам’яті та самоідентифікації. За кілька годин спільного дійства тут поєдналися історія родин, обряд, пісня, танець, національна кухня й щира людська підтримка.

Витоки ініціативи: особистий шлях і спільна потреба

Свято Сурви стало одним із перших кроків до системного осмислення та відродження болгарських традицій у Первомайській громаді. Ініціаторкою події виступила Наталія Клименко — голова ГО «Болгарська молодь в Україні “Другари”», яка ще з 2012 року послідовно працює з болгарською тематикою. Тривалий час ця діяльність залишалася поза публічною увагою, однак усвідомлення власного родоводу й потреба об’єднати численну болгарську спільноту регіону дали поштовх до нового етапу.

Болгари Первомайська: жива історія громади

Первомайські болгари — нащадки переселенців із Вільшанщини, які з’явилися на цих землях понад 250 років тому. Нова хвиля міграції припала на кінець 1940-х — початок 1950-х років. Саме в Ольвіопільській частині міста сформувалася компактна громада, де в родинах зберігалися болгарська мова, традиції та пам’ять про спільні свята. Сурва стала нагодою знову зібрати ці родинні історії в єдиний простір.

Люди, які підштовхнули до дії

Вагому роль у відродженні болгарської теми відіграв Сергій Осадчий (м. Кропивницький) — голова організації «Нашите хора», дослідник і популяризатор історії болгар Вільшанщини. Його фахова підтримка, зв’язки та багаторічна праця стали одним із ключових чинників активізації громади.

Важливим елементом Сурви стала болгарська національна кухня, яку представила Валентина Степанок — однокласниця Сергія Осадчого та людина, для якої болгаристика є частиною життєвого сенсу. Саме вона власноруч, упродовж ночі, готувала традиційні болгарські страви, повертаючи через смак і запахи пам’ять про родинні свята та домашні Сурви минулого.

Обряд, танець і символи

Обрядову складову допоміг відтворити фольклорний колектив «Джерельце» під керівництвом Ольги Островської. Емоційним центром свята став майстерклас із болгарського танцю хоро від Інни Буфалової та її вихованців. Хоро — як символ єдності, ритму життя й спільноти — об’єднав учасників у живе коло традиції.

Символічним акцентом стала болгарська троянда — національний символ Болгарії. Її образ був втілений у handmade-виробах, створених разом зі слухачками Університету третього віку та майстринями Любов’ю Панасівною й Оленою Шрам. Троянди-брошки передали дитячому колективу «Мозаїка», який виконав болгарський танець.

Партнерство й підтримка

Важливу роль у реалізації заходу відіграли партнери з ГО «Десяте квітня». Їхня організаційна та моральна підтримка, а також співпраця з ініціативами «Чорноморський степ» і розмовним клубом «Ріка» стали прикладом міжкультурної солідарності та взаєморозуміння.

Свято, що має продовження

Сурва у Первомайську об’єднала не лише болгар, а й представників інших національних спільнот, митців, журналістів і волонтерів. Ініціатива має підтримку й на дипломатичному рівні: посол Болгарії в Україні Олена Слатинська-Ованезова висловила зацікавлення та готовність відвідати громаду надалі.

Свято Сурви засвідчило: відродження традицій — це не реконструкція минулого, а жива робота з пам’яттю, людьми й майбутнім. І цей шлях для болгарської громади Первомайська лише починається.