ДО 205-річчя ЗАСНУВАННЯ БОЛГРАДА.ВОНИ ВІДРОДЖУВАЛИ НОВУ БОЛГАРІЮ.

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

ДО 205-річчя ЗАСНУВАННЯ БОЛГРАДА.

ВОНИ ВІДРОДЖУВАЛИ НОВУ БОЛГАРІЮ.

1858 рік – це рік заснування в Болграді гімназії. Ця гімназія є першим болгарським середнім навчальним закладом не тільки нашому краї, а й у всій Болгарії, яка знаходилась під османським гнітом. Гімназія мала першу назву Центральне училище у м. Болград, воно відкривало болгарській молоді дорогу до вищої освіти та готувало військові, суспільні та політичні кадри для нашого краю та майбутньої Болгарії.

Під владою якої держави не знаходився б навчальний заклад, завжди незмінною залишалася мета – зберегти болгарський національний дух та готувати висококваліфіковані кадри. Тому багато хто порівнює ступень освіти у Центральному училищі з університетською освітою і як сказав болгарський поет Христо Ботєв «… це святий учбовий заклад для всього болгарського народу».

У січні 1858 року до Молдавського князя Миколи Богоріді з’явилася делегація болгар-переселенців на чолі з Георгієм Раковським. Колоністи просили заснувати в Болграді училище, в якому науки викладатимуться болгарською мовою.

Оскільки М. Богоріді був болгарином за походженням, він прихильно поставився до прохання болгарської делегації. 10 червня 1858 року був підписаний Хрісовул (указ) про створення першого болгарського середнього навчального закладу.

В указі сказано: «Народна освіта – одна з основ суспільства і гарантія розумового розвитку в будь-якій державі…»

Про те, що освіта в новому учбовому закладі була на високому рівні свідчить те, хто очолював гімназію.

Першим директором був Сава Радулов, який писав та перекладав підручники, став засновником Книжкової співдружності, яка надалі була перейменована в Болгарську Академію Наук.

Другим директором став Дмитро Мутєв – доктор філософських наук, при ньому заклад стає провідним культурно-освітнім центром болгарського національного відродження. Відкрив бібліотеку училища.

Третій директор Георгій Міркович – доктор медичних наук. При ньому відкрито пансіон, в якому проживали учні з віддалених сіл, а також з Македонії, Болгарії, Тракії (всього 28 осіб).

Директор гімназії Василь Берон – один із засновників болгарської археології, вперше ввів в училищі класне керівництво.

Після директорства румуна Тітуса Парву директором став Павло Теодорович – кандидат наук, перекладач художньої літератури, діяч Відродження. При ньому було створено учнівську Співдружність «Пробудження» - одним із головних завдань якого було спеціальне вивчення історії і географії Балканського півострова і болгарської мови.

Гімназія стає центром болгарського національного духу в усій Бессарабії. Особливо важливе значення мала гімназія для болгар, що проживали в межах Османської імперії, у яких не було своїх середніх шкіл.

Тому вихованці гімназії одержували перші болгарські дипломи про середню освіту і активно включалися в будівництво молодої Болгарської держави.

Кращі випускники гімназії, як її стипендіати, продовжували своє навчання за кордоном. Першими стипендіатами були Дмитро Греков – студент правового факультету Паризького Університету і Дмитро Начев – студент медичного факультету Університету у м. Вюрцбург (Німеччина).

Навіть в світовій історії було мало аналогів подібного навчального закладу. Вже в перший період свого існування гімназія дала світу і випустила: майбутнього академіка та першого ректора Софійського університету Олександра Теодорова-Балана, генерала піхоти Данила Ніколаєва, генералів-лейтенантів Георгія Тодорова, Івана Колєва, Георгія Агуру, міністра освіти Дмитра Агуру, міністра фінансів Івана Салабашева, міністрів правосуддя Геогія Згурєва та Йова Тіторова, премє’р-міністрів Болграрії Дмитра Грекова і Олександра Малінова, засновника болгарської опери Івана Вульпе, полковника та фольклориста Георгія Янкова, професора ботаніки Стефана Георгієва (більше 300 випускників гімназії відроджували нову Болгарію).

За значну роль у розвитку просвіти та науки Болгарська гімназія (того часу Болградська СШ №1) в 1978 році була нагороджена орденом «Кирила і Мефодія».

До 205 річниці міста Болград у музеї створена постійно діюча виставка «Вони відроджували нову Болгарію».