З глибоким сумом повідомляємо, що 13 січня 2026 року у віці 79 років у м. Кишинів, Республіка Молдова, помер великий бессарабський поет і журналіст Ніко Стоянов.

rodenkray89
14 січ.
Читати 2 хв

Народився 09.01.1947 р. в с. Нова Іванівка, Болгарська Бессарабія – Україна, в родині болгар, нащадків переселенців з Болгарії в 19 столітті. Закінчив вищу освіту, російську та українську філологію, в Харківському державному університеті в 1978 р. Спеціалізується в ІЧС, Софія, в 1984 р., де вдосконалює свої навички з літературної болгарської мови.

Після того, як оселився в м. Кишинів, Молдова, Ніко Стоянов працює вчителем російської мови та літератури; директором Кабінету письменників МРСР; старшим редактором кіностудії «Молдова-фільм».

З 1978 року є членом Спілки письменників СРСР, з 1987 року — членом Спілки журналістів СРСР. Член СБП, СБЖ, Спілки письменників Молдови.

Свої перші поетичні твори Ніко Стоянов опублікував у 1965 році. Його перша книжка вийшла українською мовою в Харкові в 1973 році. Він пише вірші для дітей і готує підручники з болгарської мови для болгарських дітей у Молдові та Україні.

Ніко Стоянов є засновником і редактором першої в СРСР болгарської газети бесарабських болгар «Родно слово», яка виходить з 1988 року в Кишиневі і яка стає трибуною для молодих авторів, що пишуть болгарською мовою.

Ніко Стоянов залишив багату літературну спадщину – поезію та публіцистику, опубліковану в понад 20 книгах. Серед них: «Здравейте», «Благодаря», «От болка свята», «Две обичи – една родина», «Аз Българинът», «Підручник з патріотизму», «Бессарабська болгарська поезія – (IX-XX ст.)», «Бессарабська болгарська проза – (IX-XX ст.)», «Біля джерела», «Сто сонетів», «На початку було Слово», «Осінні квіти» та ін.

Протягом останніх 20 років Ніко Стоянов розвивав свою творчу та громадську діяльність у рідній країні, в Болгарії. Як активний член Спілки болгарських письменників та редактор журналу «Читалище» він налагодив численні контакти, брав участь у поетичних конкурсах та читаннях. Він вписався в болгарське літературне життя і безкорисливою увагою до своїх колег по перу. З завидною наполегливістю працював над створенням збірок з нагоди різних ювілеїв.

Ніко Стоянов був активним членом і учасником життя товариства культурних зв'язків з болгарами з Бессарабії та Таврії «Родолюбець», Софія. Його промова звучала майже на кожному концерті, присвяченому Дню бессарабських болгарів, 29 жовтня.

Ніко Стоянов був удостоєний багатьох нагород: ON EMERIT Заслужений діяч мистецтв Молдови, медаль «Паїсій Гілендарський» АБЧ, 2006 р. та ІАБЧ 2023 р.; «Золотий вік» Міністерства культури Республіки Болгарія, численні медалі та грамоти за участь у літературних конкурсах тощо.

Яскравий творець, патріот, Ніко Стоянов оспівував свій Буджак і його людей, висловлював у поетичному слові свої найпотаємніші почуття до прабатьківщини Болгарії. Болгари з Бессарабії прощаються зі своїм поетом і сумують за автором вірша «Мій рід», в якому кожен з них впізнає свою родову долю.

Керівна рада товариства «Родолюбець» висловлює свої найглибші співчуття родині Ніко Стоянова. Ми, його друзі, сумуємо за людиною і поетом, який заповів нам приклад своєї любові до батьківщини, частиною якої була його любов і поклоніння болгарському слову.

Схиляємося перед його світлою пам'яттю!

МОЯТ РОД

Бих, може би, проклел отдавна

и оня век, и оня ден,

когато прадядо ми бавно

повдигна своя бял остен.

Когато тръгна, заскрибуца

през буците от рът на рът,

с дечица пълната каруца –

печална песен – в дълъг път.

Проклел би неговото име,

ако бях днес уверен аз,